Закрити
Невідомі факти з історії спорту
29 Листопада 2006, 00:00 , Переглядів: 3228
FacebookTwitterLivejournal
Невідомі факти з історії спорту Цікаво про спорт

Кумедні подробиці походження спортивних ігор.

Фігурне катання зовсім не було таким уже шляхетним видом спорту. Його придумали швейцарські солдати: на лід гірського озера із прив'язаними до ніг дощечкам виганяли в чому-небудь повинного солдата й потішалися над ним, оскільки той, природно, з превеликими зусиллями утримував рівновагу й увесь час падав.

А першими художніми гімнастками були грецькі піфії - вони виконували мудрі танці, прийнявши чарівне зілля, за допомогою якого спілкувалися з богами. Часто в процесі їм доводилося тримати в руках чаші й курильниці, і донині головне в художній гімнастці - це рівновага.

Аналогом футболу в ескімосів є гра "аксектук". У цій грі ворота перебувають один від одного на відстані 16 км, грають всім селищем і матч триває, як правило, три дні, з ранку до ночі.

До речі, у футболу взагалі бурхлива історія.
У Середні століття, щоб уникнути докорів у язичестві, англійські спортсмени оголосили, що м'яч зображує диявола. Звичайно, його били ногами й намагалися загнати на територію супротивника на місце, умовно назване пеклом. Хто першим зажене диявола в пекло, той і переміг. Все це неподобство супроводжувалося такими бійками й бешкетуванням, що його десятки разів забороняли англійські королі, супроводжуючи заборони моторошними репресіями.

Японські самураї грали в дуже дивний вид хокею: кривими мечами ганяли по льоду... відрізані голови своїх ворогів. Це вважалося моторошною ганьбою для останніх.

До речі, з тими самими японцями пов'язаний один із самих кумедних випадків в історії сучасних Олімпіад: в 1904 році японець Фуні побив усіх у стрибках із шестом, оскільки просто застромив його в пісок і переліз через планку. Саме після цього ввели правило, що під час стрибка забороняється перехоплювати шест.

А запасним воротарем збірної Данії у фіналі Лондонської Олімпіади був не хто інший, як знаменитий Нільс Бор.

Ганебний факт із історії спорту взагалі. Як відомо, древні спортсмени змагалися винятково за інтерес і ніколи не брали за свої перемоги гроші. Але потім все-таки деякі з них почали одержувати винагороду від багатих наймачів, і от, щоб принизити цих жаднюг, для їхнього найменування стали використати образливе в той час слово "атлет".

Древні ацтеки любили поганяти м'яч по кам'яній площадці із двома кільцями по краях. Щоправда, потрапити в кільце було практично неможливо, і звичайно на радість глядачів перемагав той, хто частіше вдаряв м'яч об стінку за спиною суперника. У нагороду переможець одержував не тільки призи, але й право принести супротивника в жертву. А якщо хтось все-таки попадав у кільце, глядачі раділи набагато менше. Тому що в цьому випадку команда-переможець одержувала додаткову нагороду - все майно, включаючи одяг вболівальників.

Обговорення (2)
monach 29 Листопада 2006, 17:56
ацтеки були хвайні хлопці, любителі пожартувати над вболівальниками

ЗІ: а важко було в те кільце попасти тому, що на відміну від сучасного баскетболу, де кільце розташовано горизонтально, кільце у ацтеків було вертикально розміщено і мало менший отвір з товстим ободом
trident 29 Листопада 2006, 18:53
а кидалися вони цільним качуковим м'ячиком розміром з людську голову за допомогою своєрідних дерев'яних молотків. І якщо сучасний м'яч може зробити таке, то варто поспівчувати давнім гравцям.
[img]

Цікаво, а дівчата в спідничках з пухнастими штуками перед матчем тоді танцювали"

Підозрюю, що сучасний гамериканський худбол (де дебелі дядьки в бронежілетах штовхаються на полі) має давнє коріння.

І страшно подумати, що робили з голими ацтеками та іншими майя, які часом вибігали на поле... smiley
Видалити Відміна
Забанити Відміна